- прогнёт(ся)
- прогнёт(ся)[прогнуть(ся)]
Словарь употребления буквы Ё. В.Т. Чумаков. 2013.
прогнёт(ся)
Смотреть что такое "прогнёт(ся)" в других словарях:
прогнівитися — [прогн іви/тиес а] н іўл у/с а, ви/с :а, ви/ц :а, виемо/с а, виете/с а, н іўл а/ц :а; нак. ви/с а, в і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
прогніваний — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
прогнівати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прогніватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прогнівити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прогнівитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
прогнівляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прогнівлятися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
прогнівлятися — я/юся, я/єшся, недок., прогніви/тися, влю/ся, ви/шся; мн. прогні/вляться; і прогні/ватися, аюся, аєшся, док. Виражати гнів, роздратування; сердитися, гніватися. •• Не прогні/вайся (не прогні/вайтесь) а) ввічлива форма вибачення або відмови; б)… … Український тлумачний словник
прогнівляти — я/ю, я/єш, недок., прогніви/ти, влю/, ви/ш; мн. прогнівля/ть; і прогні/вати, аю, аєш, док., перех. Викликати гнів, роздратування; сердити, гнівити … Український тлумачний словник
